Як говорити з дитиною про війну?

Поки військові боронять Україну від ворожої навали, юне покоління українців чує новини й бачить реакції дорослих на події. В дітлахів виникають тривоги, страхи та численні запитання. Якщо вони не отримують на них відповідей, то обов’язково дофантазовують. Саме тому так важлива допомога дітям під час війни: розмовами, обіймами, спільними заняттями.

Чому діти по-різному реагують на війну

Реакції дітлахів на постійні сирени, вибухи, події на фронті відрізняються. Це не дивно, адже кожна людина індивідуально сприймає інформацію. На це впливають різні чинники:

• Вік. 
• Пережитий досвід. 
• Рівень безпеки.

Відповіддю нервової системи може бути плач, смуток, апатія, збудженість, замкненість, агресивність. Завдання дорослого в такій ситуації – зберігати спокій та всіма силами допомагати пережити складний день чи період.

З якого віку можна пояснювати дитині, що відбувається

Дітлахи мають право знати, що відбувається в країні. Це важливо не лише для формування свідомої особистості, а й для заспокоєння. Пояснювати щось слід тоді, коли син чи донька цим цікавляться, зважаючи при цьому на вік:

• У 4 або 5 років малеча зазвичай вже звертається до старших з запитаннями про війну та насилля. Поради батькам дошкільнят під час війни наступні: надавати інформацію коротко, лише задовольняючи цікавість, а також бути готовими до того, що дитина перепитуватиме щодня одне й те саме.
• Дітям 6–12 років краще також давати відповідь на конкретне запитання. Можна озвучити власну думку, поділитися почуттями та дати дитині можливість зробити те саме. 
• З підлітком говоріть на тему війни поступово, перевіряючи розуміння сказаного. Будьте щирими в емоціях та словах. У перехідному віці діти під час війни нерідко озвучують запитання, які ставлять батьків у глухий кут. Якщо не маєте відповіді, чесно скажіть про це, запропонуйте пошукати її разом, наприклад, в інтернет-виданнях.

Не можна залишати запитання без відповідей, оскільки дітлахи можуть інтерпретувати батьківський поганий настрій чи небажання спілкуватися як власну провину.

Як правильно говорити з дітьми про війну

Як говорити з дітьми про війну? Це запитання є актуальним для кожного, хто комунікує з поколінням, що підростає. З найменшими дітками обговорення цієї теми краще підняти через казки, мультфільми чи творчість. Наприклад, покажіть мультики «Пригоди Котигорошка та його друзів» або «Рая і останній дракон», де можна знайти мудрі думки, приклади боротьби добра зі злом, хоробрості. Або запропонуйте дитині зобразити війну, а потім обговоріть малюнок. 

Старшим дітям говоріть про те, що відчуваєте. Покажіть, що ви поділяєте почуття дитини. Дайте сину чи доньці надію, донесіть думку, що за темрявою завжди настає світло. Поясніть, що в цей самий момент багато людей як всередині країни, так і поза нею працюють над тим, щоб Україна вистояла та здобула перемогу.

Слова підтримки для дітей під час війни

Дитині будь-якого віку важливо відчувати безпеку, і йдеться не лише про надійне на час обстрілу місце, а й про внутрішній стан спокою та захищеності, який багато у чому залежить від дорослих. Ці слова підтримки для дітей під час війни будуть найвлучнішими:

• «Я поруч». Проговорюйте, що дитина не одна, є багато людей, які її цінують та оберігають.
• «Разом ми впораємося». Малечі важливо мати опору, відчувати себе у команді з дорослим, який опановує свої емоції.
• «Я бачу, що ти хвилюєшся / горюєш / злишся. Це нормально. Мені теж важко. Ти можеш не стримувати свої емоції, а я буду поруч». 
• «Ми маємо план на випадок небезпеки». 

Така вербальна допомога на дитину під час війни впливає позитивно. А от фразою на кшталт «не хвилюйся» не вгамувати тривожний імпульс. Значно краще запропонувати дитині перетворити переживання на щось корисне: намалювати малюнок чи написати листа для військового, скласти тематичний вірш тощо. 

Важливо пам’ятати про важливість тактильної взаємодії. Після непростої розмови на тему війни обійміться або попросіть дитину дати п’ять.

Як підтримати дитину, коли батько чи близький на війні

Варто пояснити, для чого близька людина пішла воювати: «Щоб захистити тебе, дім та всю Україну від ворога». Забезпечуйте можливість спілкування з рідним телефоном, або попросіть його записувати голосові повідомлення. Поставте фото батька на заставку у смартфоні дитини чи в рамку на робочому столі. 

Ви не можете гарантувати малечі, що з рідним нічого не трапиться. Проте перестати надмірно хвилюватися можна: пропонуйте спільні заняття, у тому числі волонтерського спрямування, а також приємні варіанти дозвілля, зокрема будування халабуди з ковдр, поїздки на природу чи перегляд фільмів. 

Як підтримати дитину, якщо близький у полоні

Потрапляння родича в полон або його зникнення безвісти спричиняє в дитини перманентне відчуття невідомості, безпорадності. В такому випадку надважливо дотримуватися низки правил:

• Пояснити, що таке полон. 
• Не давати хибних надій. На запитання «Чи повернеться тато?» можна відповісти фразою «Я не знаю. Проте ми маємо зробити все, щоб це стало можливим». 
• Розказати, як саме дієте, щоб близький повернувся, наприклад, звертаєтеся до людей, які проводять перемовини та обміни полонених. 
• Допомогти малечі відчувати себе корисною: дозволити бути присутньою на мітингах, плести сітки, допомагати в процесі надсилання донатів. 

Гарна ідея впоратися з розлукою – писати щоденник для батька, який перебуває в полоні: описувати різні цікавинки та позитивні моменти кожного дня. Це дозволяє зберегти ментальний зв’язок дитини з батьком та приватно висловити емоції. 

Як підтримати дитину, якщо хтось загинув на війні

Дорослим належить допомогти малечі пережити втрату. Хочемо дати такі поради:

• Поясніть, що відбулося, розтлумачте поняття смерті.
• Будьте готові до запитань. 
• Уникайте виразу «заснув», адже в маляти може почати боятися лягати спати. Також не вживайте слово «пішов», оскільки воно не відображає неможливість повернення близької людини. 
• Поверніть дитя у точку безпеки. Закінчуйте розмову про загибель рідного словами: «Ти в безпеці, ми житимемо довго». 

Не знаєте, як заспокоїти дитину під час війни після пережитої втрати? Залучіть її до певного ритуалу: поставте свічку, згадуючи рідного, відпустіть у небо кульку або зробіть паперовий кораблик та пустіть його річкою. Якщо дитина боїться бути присутньою на похороні рідного, не силуйте її. Збережіть спогади про загиблого в окремому альбомі, додавши туди світлини, історії, малюнки.

Як підтримати дитину, якщо хтось отримав поранення

Спершу треба пояснити, що сталося, і що в цій ситуації ви маєте бути підтримкою одне для одного. Залучайте дитину до піклування про людину, яка дістала поранення: відвідуйте у лікарні, дзвоніть, пропонуйте намалювати малюнок чи зробити інший сюрприз. 

Перед першою зустріччю після поранення розкажіть, до чого дитині треба бути готовою, обговоріть, що їй незрозуміло та що непокоїть. Якщо в рідного через війну з’явилася проблема психологічного характеру, поясніть дитині, що не всі рани можна побачити. Життя після поранення змінюється, і дитині треба допомогти адаптуватися до цього.

Безпека дітей під час війни

Малечі важливо розуміти доцільність дій. Наприклад, якщо почалася повітряна тривога, поясніть: «Щоб бути у безпеці, ми йдемо в укриття». Обов’язково періодично проговорюйте базову інформацію про всяк випадок: свою адресу, імена та місця проживання найближчих родичів, до яких можна звернутися. Повторюйте, що треба робити, коли лунають постріли чи повітряна тривога, поясніть правило двох стін. 

Важливою є не лише фізична, а й ментальна безпека дітей під час війни, тож треба стежити за тим, який контент на тему війни дитина споживає. Завдання старших подбати про те, щоб малеча не бачила жорстоких кадрів, що транслюються по телебаченню чи в інтернеті. 

Пам’ятайте: небезпеку можуть становити сторонні особи, що вербують для вчинення протиправних дій, канали, що поширюють пропаганду та дезінформацію. Саме тому треба ретельно стежити за інформаційною гігієною, у тому числі не встановлювати на гаджет дитини зайвих для неї застосунків.

Поради батькам під час війни

Ми б хотіли дати наступні поради батькам під час війни: будьте поруч з дитиною, не відмовляйте їй в діалозі, робіть щось разом, навіть перебуваючи в коридорі чи бомбосховищі – так ви ефективно позбуватиметеся нервового напруження та будете одне для одного опорою. 

Дбайте про своє ментальне здоров’я: психотерапією або такими простими речами, як обмеження перебування в мережі та перегляду новин, заняттями, що допомагають розслабитися, а також фізично й морально відновитися.

Поради дітям під час війни

Не наближайтеся до підозрілих предметів, не чіпайте їх. Коли ви вдома наодинці, під час тривоги будьте далеко від вікон. Приділяйте менше часу гаджетам, більше — живому спілкуванню з друзями. Поради дітям під час війни стосуються здорового способу життя: вдосталь спати, збалансовано харчуватися та приділяти час фізичній активності – правила, дотримання яких допомагає відчувати стабільність.