Закриття шкіл в Україні: роз’яснення постанови простими словами для батьків

В Україні триває масштабна реформа шкільної освіти, яка включає оптимізацію мережі навчальних закладів, створення профільних ліцеїв та поступовий перехід на 12-річне навчання. Одним із найгостріших питань стала доля малокомплектних шкіл.

Раніше урядові документи передбачали, що з 1 вересня 2025 року школи з кількістю учнів менш ніж 45 не зможуть отримувати державне фінансування. Це фактично означало закриття закладів або їхнє утримання коштом місцевих бюджетів.

Чому малокомплектні школи вважають проблемою

У невеликих закладах часто навчається по кілька дітей у класі, а вчителям доводиться викладати одразу кілька предметів, зокрема непрофільних. Це знижує якість освіти та робить навчання дорожчим: за підрахунками МОН, витрати на одного учня в селі суттєво перевищують аналогічні показники у містах. До цього додаються наслідки війни, демографічні зміни та загальне скорочення освітнього бюджету.

Нова постанова Верховної Ради

21 серпня 2025 року Верховна Рада ухвалила постанову №13506, якою звернулася до Кабінету Міністрів із вимогою не допустити масового закриття шкіл.

Ситуація ускладнена тим, що Україна взяла на себе зобов’язання перед Світовим банком у межах Програми LEARN: поступово підвищувати мінімальну кількість учнів у школах, які отримують освітню субвенцію. У 2025 році цей показник становить 45, у 2026-му – вже 60. Якщо Україна проігнорує умову, доведеться повернути 2,2 млрд гривень. Таким чином, питання виходить за межі внутрішньої політики і напряму залежить від міжнародної співпраці.

Які варіанти залишаються для громад

Постанова відкрила кілька можливостей для збереження доступу до освіти: школи можна перереєструвати як початкові, приєднати до опорних закладів із підвозом учнів або фінансувати за рахунок місцевих бюджетів. У крайньому випадку можливе закриття.

Наслідки для батьків та дітей

Для багатьох родин це означає нові виклики. Дорога до школи може стати довшою і складнішою, що потребує додаткової організації. Дітям доведеться адаптуватися до нових класів, учителів та навчальних програм. Батьки втратять можливість швидко вирішувати питання на місці та будуть змушені брати на себе більше логістичних турбот.

Що буде з педагогами

Учителі зможуть переходити в опорні школи або проходити перенавчання. Частину переведуть без конкурсу, але в разі перевантаження штатів доведеться проходити стандартний відбір. Доля кожного педагога вирішуватиметься на рівні громади.

Особливий випадок - прифронтові регіони

Для віддалених і небезпечних територій уряд обіцяє організувати підвезення учнів із урахуванням безпеки: передбачаються укриття, маршрути евакуації та транспортне забезпечення. Саме тут оптимізація викликає найбільше занепокоєння серед батьків.

Бордингова школа - як альтернатива

У ситуації невизначеності все більше родин починають розглядати інші формати навчання. Бордингова школа може стати реальним рішенням: дитина не лише отримує освіту, а й перебуває під постійною опікою в безпечному середовищі. Прикладом є ліцей «Мрія», який пропонує сучасні умови проживання, якісну освіту та кваліфікованих педагогів.

Висновки

Закриття малих шкіл – питання складне і багатогранне. З одного боку – прагнення підвищити якість освіти та вимоги міжнародних партнерів, з іншого – інтереси дітей і потреби громад. Верховна Рада виступила проти масового закриття, однак остаточне рішення залежить від домовленостей зі Світовим банком та фінансових можливостей місцевої влади.

Для батьків це сигнал уважно стежити за рішеннями у своїй громаді та заздалегідь розглядати різні варіанти навчання, аби дитина отримала стабільну і якісну освіту навіть у нових умовах.